|
[укр] [ру] [en] |
Вплив глобального потепління на утримання бджілГлобальне потепління — це реальність. Зима стала теплою, без значних морозів і тривалих періодів морозної погоди. Відсутність морозів означає, що волога, яка є в грунті, не замерзне. Раніше в нас земля промерзала на глибину до одного метра. Грунт при цьому розширювався, оскільки вода при замерзанні збільшується в об'ємі. Температура льоду близька до нуля, тому мерзлий грунт добре захищав коріння дерев і рослин від морозу. Навесні грунт розмерзався, збагачуючись при цьому талою водою. Вода частково сходила, і мікропори заповнювалися повітрям та киснем. Промерзання грунту розпушувало його краще, ніж оранка. В таких умовах добре росло коріння дерев, проходили процеси грунтоутворення. В талій воді краще проростає насіння рослин. Медоноси на талій воді добре виділяли нектар. Деякі культури ростуть лише на талій воді. Кілька останніх зим грунт не замерзає. Ця обставина має багатопланові наслідки. Порушуються процеси грунтоутворення, грунт стає твердішим і повітрянепроникним, в ньому гірше росте коріння рослин і проростає насіння. В сухий грунт легше проникає холод і мороз — парадокс: в теплі і сухі зими ризик підмерзання коріння вищий, ніж в морозну, сніжну і холодну, коріння більшості дерев починає підмерзати вже при температурах нижче нуля. Деякі дерева і кущі після підмерзання коріння хворіють: це персик, абрикоси, сливи. Ще деякі культури при глобальному потеплінні не можна вирощувати в умовах степу: це яблуня та смородина. Натомість в нових умовах в нас уже можуть рости деякі південні культури, зокрема мигдаль чи хурма. Ці зміни стосуються і медоносів для наших бджіл. Опадів буде менше від прогнозованих — ще один із наслідків глобального потепління. За кількістю опадів (менше 250 мм протягом року) — ми вже давно пустеля. Сформувався шар грунту, глибиною 1-3 метри, який зовсім не містить вологи. Опади протягом року поповнюють лише верхній шар грунту глибиною 10-30 см. Такий характер зволоження призводить до того, що після хорошого дощу волога влітку раптово зникає з верхнього шару грунту. Через слабке надходження опадів, волога зникає не лише з родючого шару грунту, але і з його водоносних шарів. Висихають джерела і зникає вода в колодязях. А там, де вона ще є, зростає її жорсткість: така вода містить забагато солей кальцію і стає все менш придатною для вживання в їжу. Для глобального потепління характерне прогресивне висихання грунтів. Це коли кількість вологи в грунті змінюється у різні пори року, але загальна її кількість зменшується з року в рік. Щоб відновити її кількість до норми, недостатньо кількох дощів і навіть кількох дуже вологих років. Вологу в грунтах на належному рівні можуть підтримувати природні ландшафти, де є лісонасадження, але в нас таке природне довкілля вже знищене, навіть на Поліссі та в Карпатах. Тому волога від сильного дощу ніяк не затримується в довкіллі і просто стікає по землі, утворюючи повені. Прийнято вважати, що глобальне потепління викликане глобальними ж причинами. Але знищення довкілля має цілком місцеву природу Інтенсивно вирубуються ліси і лісосмуги, переорюються луки і річкові долини. Така практика землевпорядкування призвела до того, що у нас майже не залишилося природного довкілля. Але довкілля не може бути здоровим, якщо воно складається лише з одних полів з посівами. Через глобальне потепління прогресують засухи. У нас майже зникли дощі від місцевого конденсування вологи. З цієї ж причини вже не випадає роса протягом літа, що зменшує генерацію нектару під час цвітіння деяких культур. Наприклад, колись основний наш медонос — гречка, тепер не виділяє нектару зовсім через відсутність роси під час її цвітіння, а соняшник, через відсутність роси, нектару виділяє менше. Опади в нас тепер — це переважно волога з Атлантики. Знищення природного довкілля призвело до того, що збільшився діапазон коливань температури як протягом доби, так і протягом року. Через масове вирубування лісів і лісосмуг, протягом останніх років у нас відновилися пилові бурі, яких не було років 50. Причому вони тепер носять глобальний характер, коли покривають більшу частину території країни, або приносять пісок навіть із Сахари (Африка). Колись Симиренко писав, що у місцевості, де кількості опадів менше 700 мм на рік, садівництвом краще не займатися. Опадів тепер у нас менше 250 мм на рік, і це дуже впливає на садові культури. Наприклад, яблуня у 2024 році скинула врожай яблук ще до того, як вони достигли. Яблуня — це садова культура помірного клімату, яка у південних країнах не росте. І зміна клімату означає, що це дерево незабаром зникне з наших садів. Глобальне потепління призводить до збільшення аномалій у природі й погоді. Кажуть, що вода Середземного моря і Атлантичного океану перегріта, наслідком чого є зміни вітрового режиму над сушею і можливий перерозподіл океанічних течій в Атлантиці. Як наслідок, погода на півночі Європи може стати значно холоднішою, ніж тепер, — це одна з парадоксальних очікуваних змін у кліматі континенту. Це означає, що теплі вітри будуть надходити до нас з півдня і сходу, але не з заходу. Автор: М. Горніч Джерело: "Пасічник", N12, 2024 Інші статті Ціни - мед, перга, пилок, молочко, соти, забрус, бджолопродукти Вплив глобального потепління на утримання бджілВплив глобального потепління на утримання бджіл. Бджільництво - Пасіка Медозбір. |